Що треба знати про поліомієліт
Щороку 24 жовтня відзначається Всесвітній день боротьби з поліомієлітом. Мета цього заходу – привернути увагу міжнародного співтовариства до даного захворювання, його загрозливих наслідків та необхідності профілактики.
Для України тема профілактики поліомієліту є особливо актуальною, оскільки наша країна досі залишається в переліку 17 країн світу, де існує ризик спалаху цього захворювання (через низький рівень охоплення населення щепленнями).
За інформацією Всесвітньої організації охорони здоров'я, починаючи з 1988 року число випадків захворювання на поліомієліт у світі зменшилось більш ніж на 99% (з 350 000 до 223 випадків, які були востаннє зареєстровані в 2012 році).
Поліомієліт - це вірусне захворювання, при якому в першу чергу страждає сіра речовина спинного мозку. Хвороба здатна за кілька годин призвести до повного паралічу. Крім того, можуть виникати запальні явища в слизовій оболонці кишківника й носоглотки.
Збудник поліомієліту відноситься до категорії ентеровірусів. Відмінною особливістю цих вірусів є підвищена стійкість до дії чинників навколишнього середовища, в зв’язку з чим вони тривалий час зберігають патогенність, особливо в продуктах харчування, воді та випорожненнях людини.
Джерелом інфекції є хвора людина. Найчастіше на поліомієліт хворіють діти у віці до 10 років, причому більше половини випадків захворювання припадає на дітей до 4 років. Захворювання носить сезонний характер: найчастіше реєструється в період із серпня по жовтень. Занедужати на поліомієліт можуть і дорослі, причому в них захворювання протікає важче, ніж у дітей.
Поліомієліт належить до тих захворювань, які легше попередити, ніж боротися з їх наслідками. При розвитку важкої паралітичної форми захворювання більше половини пацієнтів продовжують жити з постійною м’язовою слабкістю або іншою патологією. В групах м’язів, які найбільше зазнали впливу хвороби, з часом слабкість прогресує і може закінчитися повною їх атрофією. З віком стан хворих може погіршуватися. Третина пацієнтів, які перенесли паралітичну форму поліомієліту, стають інвалідами.
Стадії поліомієліту
І. Препаралітична. Симптоми нагадують гостре респіраторне захворювання, іноді поєднуються з розладами травної системи. Триває такий стан від 3 до 5 днів, потім настає поліпшення. Хворий вважає, що застуда відступила, але згодом хвороба повертається, і до неї додаються інші симптоми: різке погіршення самопочуття, сильний головний біль та біль в ділянці спини. Іноді настає затьмарення свідомості. Хвороба переходить у наступну стадію.
ІІ. Паралітична. Знижується м’язовий тонус, а через кілька годин настає параліч. До вищезгаданих симптомів додається біль у м’язах. Зазвичай страждають м’язи нижніх кінцівок, рідше – м’язи тулуба і шиї. В останньому випадку може розвинутися дихальна недостатність, пацієнт втрачає здатність нормально ковтати. Такий стан може протриматися від декількох днів до кількох тижнів. Потім настає поліпшення, і захворювання переходить у наступну стадію.
ІІІ. Період відновлення. Рухова функція швидко починає приходити в норму, але з часом відновлення сповільнюється. Такий період може тривати декілька років.
Залишкові явища поліомієліту зберігаються багато років після перенесеної хвороби. Стан хворого може погіршуватися, з’являються задуха, стомлюваність, збій дихального ритму під час сну, розвивається хронічна м’язова атрофія. Можуть також виникнути запальний процес периферійної нервової системи, остеопороз, остеоартрит, кіфосколіоз (патологічне викривлення хребта), нестабільна прогресуюча деформація суглобів, стійкі мляві паралічі, контрактури, паралітична клишоногість, вкорочення і деформація кінцівок.
Лікування поліомієліту та його профілактика
Специфічного лікування поліомієліту не існує. Лікарі змушені боротися лише з симптомами захворювання. Хворому призначають препарати, спрямовані на зменшення запального процесу, а також знеболюючі, заспокійливі та розслаблюючі лікарські засоби, вітамінні комплекси. Якщо поліомієліт ускладнився паралічем дихальних м’язів , то хворого підключають до апарату штучного дихання. У період відновлення, хворому призначають масаж, лікувальну фізкультуру.
Найдієвішою профілактикою поліомієліту є щеплення від цієї небезпечної хвороби. Завдяки багаторічній цілеспрямованій вакцинопрофілактиці в наш час переважають легкі форми захворювання. Паралітичні форми виникають тільки у невакцинованих хворих!
Перше щеплення від поліомієліту малюку роблять через 3 місяці після народження і повторюють ще 3 рази з інтервалом у 1 місяць. Потім проводять ревакцинацію у віці 18 місяців, 20 місяців та 14 років.
Шановні батьки! Терміново звертайтесь за медичною допомогою, якщо у дитини, раніше не вакцинованої проти поліомієліту, спостерігаються: висока температура, головний біль, біль у горлі та м’язах, диспепсичні розлади – блювання і проноси, раптове порушення ходи, підвищене потовиділення. Зволікання може призвести до незворотних наслідків. Бережіть власне здоров’я та здоров’я своїх дітей!
Інформація від управління охорони здоров’я