Історія одного наставництва: початок

У перші дні весни в Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей «Злагода» відбулося знайомство наставника, Вікторії Лазаревої, з вихованцем закладу Артемом. Сама ідея наставництва над дитиною народилася у відповідь на потребу забезпечити адресну підтримку дітей, які за різних обставин не можуть виховуватися біологічними батьками. Тому низкою новітніх законодавчих актів серед переліку альтернативних форм виховання було запроваджено наставництво як свого роду впорядковану форму дружби між свідомим дорослим та дитиною, котра перебуває в закладі. Як будь-яка дружба, наставництво є добровільним, індивідуальним та безоплатним. Основна мета наставництва полягає у створенні для дитини максимально сприятливих умов в процесі підготовки до самостійного життя, розвитку її фізичного, духовного та інтелектуального потенціалу, впевненості у власних силах, формування культурних і моральних цінностей.

            Перша зустріч наставника та вихованця відбувалася за сприяння досвідченого психолога Центру «Злагода», який контролював в процес знайомства, підтримував та направляв хід зустрічі. Але вже від початку стало зрозумілим, наскільки ці двоє потрібні одне одному. На ніби звичайну сьогодні пропозицію Вікторії обмінятися мобільними телефонами, Артем на мить застиг, а потім став похапцем шукати свій телефон. З'ясувалося, що телефон хлопчик має вже давно, але не користувався ним, бо в ньому немає жодного номера! До цього часу дитині просто не було кому дзвонити, а чекати дзвінків до себе він втомився. І ось нарешті – перший контакт. Можна лише здогадуватися, що відбувалося в цей момент на серці у самотнього хлопчиськи.

            Вікторія, зі свого боку, також наполегливо йшла до цієї зустрічі, адже до кандидата у наставники є певні вимоги. Наставником може бути лише повнолітня дієздатна особа, яка не має судимостей і медичних обмежень на спілкування з дитиною. Кандидат у наставники зобов’язаний пройти повний курс навчання з питань соціальної адаптації дітей та їх підготовки до самостійного життя, отримати висновок про те, що він може здійснювати наставництво над дитиною, та укласти договір про наставництво. Крім цього, кандидат у наставники повинен чітко розраховувати свої сили, розуміючи, що дружні стосунки з дитиною потрібно буде підтримувати не менше 1-2 років поспіль, ділитися власним досвідом, мотивувати дитину до самовдосконалення та готувати її до самостійного життя.

            Результатом знайомства стало встановлення контакту з дитиною і отримання її згоди на співпрацю. Протягом наступного тижня були телефонні розмови, впродовж яких Вікторія та Артем дізнавалися більше один про одного, знаходили спільні інтереси та планували майбутнє спілкування. 8 березня відбулася нова зустріч. Вікторія з Артемом побували в кінотеатрі ім.О.Довженка, разом подивилися фільм «Як приборкати дракона» і обговорювали отримані враження. Наступного дня нові друзі завітали до кафе, а потім довго гуляли містом, ведучи неквапливу бесіду. Цього разу вже Артем ініціював розмову, більш впевнено задавав питання і розповідав про себе за власним бажанням.

            Від дня першої зустрічі Вікторії та Артема пройшов місяць. Процес наставництва лише набирає обертів. Попереду ще багато спільної роботи, адже завдання перед цією парою стоять серйозні. Потрібно буде детально вивчити здібності дитини і забезпечити їх реалізацію в професійному самовизначенні. Вікторія поступово надаватиме підлітку необхідну інформацію про його права в доступній для нього формі. Спільні прогулянки, відвідання різних заходів та особисте спілкування забезпечить вдосконалення у Артема практичних навичок, спрямованих на його адаптацію до самостійного життя, зокрема щодо вирішення побутових питань, розпорядження власним майном і коштами, отримання освітніх, соціальних, медичних, адміністративних та інших послуг. Власним прикладом та обговоренням актуальних подій, Вікторія знайомитиме хлопчину з особливостями суспільного спілкування та шляхами подолання складних життєвих ситуацій, сприятиме становленню дитини як відповідальної та успішної особистості, формуватиме у підлітка навички здорового способу життя.

            Зважаючи на викладене вище, зрозуміло, що наставництво не лише дуже важлива та перспективна справа, а й надзвичайно відповідальна. Тому протягом всього періоду наставництва наставник співпрацює з представниками Центру «Злагода», від яких матиме необхідну інформацію стосовно історії життя дитини, особливостей її фізичного та психічного розвитку, поведінки та здібностей. Від спеціалістів Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, наставник отримуватиме рекомендації щодо практичних методів провадження наставництва та підтримку у вирішенні соціальних, психологічних та юридичних питань, які виникатимуть в процесі роботи.

            Враховуючи те, що 2019 рік визначений Київською обласною державною адміністрацією як Рік дитини, тому саме зараз небайдужим людям настав час зважитися і ствердитися у своєму бажанні взяти безпосередню участь в житті знедоленої дитини та допомогти їй вирости гідною людиною. Всю необхідну інформацію з питань наставництва над дитиною можна отримати в Білоцерківському міському центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, який проводить попередню роботу з кандидатами у наставники та здійснює організацію наставництва у закладах для дітей.

Інформація Білоцерківського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді