Перші кроки до енергоефективності
22 грудня 2016 року Білоцерківською міською радою затверджена «Програма розвитку системи енергетичного менеджменту в м. Біла Церква на 2017-2020 роки» (рішення № 411-22-VIІ), яка передбачає розробку нормативно-правових та інших документів (змін до посадових інструкцій, навчальних посібників тощо) для забезпечення роботи системи енергетичного менеджменту; проведення енергоаудитів будівель; розробку проектної документації щодо реалізації проектів підвищення енергоефективності для пріоритетних будівель бюджетної сфери; удосконалення системи обліку паливно-енергетичних ресурсів в місті; створення автоматизованої інформаційної системи збору, зберігання та аналізу споживання паливно-енергетичних ресурсів; проведення інформаційно-просвітницької роботи з питань запровадження системи енергетичного менеджменту.
Крім того, згідно вимог чинного законодавства кожен об’єкт, на якому планується капітальний ремонт або реконструкція з використанням енергоефективних технологій у системах опалення, водопостачання та в ході експлуатації об’єкта з використанням альтернативних джерел енергії повинен мати енергетичний паспорт.
Для підвищення енергетичної ефективності будівель бюджетної сфери м. Біла Церква було відібрано 40 бюджетних закладів освіти у складі 46 будівель. Дані заклади відібрані на основі аналізу їх конструктивного стану, загального та питомого споживання паливно-енергетичних ресурсів , наявного потенціалу економії енергетичних ресурсів.
Проведено тендер на закупівлю послуг з енергетичного аудиту і ТОВ "ЕСКО Україна" провело енергетичні аудити (далі – ЕА) відібраних об’єктів.
Із підсумками ЕА представники всіх бюджетних закладів освіти були ознайомлені 08 грудня. Презентацію на тему енергетичний аудит та попереднє техніко-економічне обґрунтування впровадження проекту «Підвищення енергетичної ефективності будівель бюджетно сфери провів представник ТОВ "ЕСКО Україна" – Вадим Литвин.
Так, в рамках проведених енергетичних аудитів для кожного об'єкту було визначено поточний стан огороджувальних конструкцій, інженерних мереж (системи опалення, гарячого водопостачання, вентиляції, освітлення), електрообладнання; визначені режими експлуатації кожного об'єкту та характеристики експлуатації інженерних мереж і обладнання; проведені енергетичні розрахунки та складені енергетичні баланси; визначена базова лінія енергоспоживання, яка враховує дотримання нормативної температури повітря в приміщеннях; запропоновані енергозберігаючі заходи (далі – ЕЕЗ) та визначена ефективність від їх реалізації; розрахована економічна доцільність впровадження ЕЕЗ.
За результатами проведених ЕА було визначено, що для більшості об’єктів Проекту характерним є такі проблеми:
- для огороджуючих конструкцій:
- недостатній рівень теплозахисту огороджуючих конструкцій порівняно з діючими нормативами, що призводить до значних перевитрат теплової енергії на потреби опалення;
- незадовільний стан частини дерев’яних віконних блоків, що не були замінені на енергоефективні металопластикові;
- для енергетичних систем:
- використання централізованих систем теплопостачання для потреб опалення закладів;
- використання побутових електричних водонагрівачів для забезпечення гарячого водопостачання;
- відсутність ефективних систем погодного та погодинного регулювання споживання теплової енергії на потреби опалення, що призводить до надлишкового споживання енергоносіїв, особливо у перехідні періоди опалювального сезону та вихідні дні;
- експлуатація застарілих однотрубних систем опалення, їх гідравлічне та теплове розбалансування;
- пошкодження або відсутність належної теплової ізоляції трубопроводів систем опалення;
- відсутність механічної системи вентиляції в приміщеннях будівель. Повітрообмін у навчальних класах, групах та кабінетах забезпечується в основному природньою системою вентиляції за рахунок нещільностей огороджуючих конструкцій та шляхом провітрювання, що негативно впливає на стан повітрообміну в приміщеннях;
- експлуатація освітлювальних систем із лампами розжарювання або застарілими освітлювальними установками із люмінесцентними лампами;
- неефективне обслуговування енергетичних систем будівель;
- для стану мікроклімату приміщень:
- недотримання норм щодо теплового режиму, повітрообміну та рівня освітленості в переважній більшості закладів, що призводить до порушення санітарно-гігієнічних норм перебування в них дітей і дорослих та призводить до зростання рівня захворюваності;
Зазначені недоліки призводять до значних перевитрат бюджетних коштів на енергозабезпечення закладів, погіршення параметрів мікроклімату в приміщеннях закладів та негативного впливу на довкілля.
Варто зазначити, що кожному закладу крім енергоаудитів було надано приклади технічних завдань, над якими необхідно працювати.
