Спекотне літо 2014 року… На Донбасі палало вогнище війни… Українські збройні сили намагалися повернути контроль над захопленими містами і селами Сходу України. У ті дні, важкі бої на кордоні з Російською Федерацією вела наша 72-га окрема механізована бригада. Нищівний вогонь спопеляв не лише соняшникові поля Донбасу, але й забирав життя наших Героїв. 14-15 липня 2014 р. Білоцерківська земля втратила перших своїх синів.
- Старший сержант Нехай Олександр Володимирович - під час знешкодження протитанкової міни в районі с.Дібрівка Шахтарського р-ну.
26 липня 2014 р. майор Олександр Шкурко та капітан Анатолій Романчук, виконуючи бойове завдання потрапили у ворожу засідку в районі села Тарани Шахтарського р-ну. Важко поранені були захоплені у полон і доставлені до міста Сніжного.
- Анатолій Михайлович Романчук помер від ран 27 липня 2014 р. Олександра Вікторовича Шкурка, який залишився вірним військовій присязі, бойовики розстріляють 5 серпня 2014 року.
Сержант 72-ї окремої механізованої бригади Щербань Михайло Іванович переконував маму Віру Віталіївну, що йому в АТО нічого не загрожує, він там ніби на екскурсії, а сам відважно захищав Україну і героїчно загинув 9 серпня 2014 р. під час виконання бойового завдання у районі с.Розівка Шахтарського району.
- Тіщенко Сергій Володимирович був активним учасником Донецького Євромайдну. Після того як його рідне місто остаточно захопили сепаратисти, вивіз сім’ю до Білої Церкви, а сам записався до батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Артемівськ». Герой загинув 11 серпня 2014 року за рідний Донбас.
Одним з перших на захист української землі став батальйон спеціального призначення Національної гвардії України «Донбас». До його складу входили добровольці з усієї України, а серед них і білоцерківці:
- Солдат резерву Коломієць Віталій Валентинович - загинув 29 серпня 2014 року при виході з Іловайського котла;
- Солдат Гончаренко Василь Володимирович – помер 7 вересня 2014 року у Київському центральному клінічному шпиталі від хвороби, отриманої в зоні АТО;
- Старшина Шабельний Олег Юрійович загинув 15 лютого 2015 року під час Широкинської наступальної операції;
- Солдат Щербаков Владислав Вікторович загинув 31 грудня 2017р. під час несення служби в районі Світлодарської дуги.
Підполковник 72-ої окремої механізованої бригади Багнюк Олександр Олександрович заспокоював рідних, що він у зоні АТО ремонтує танки, а там де ремонтують танки, снаряди не рвуться. Герой загинув у бою 12 вересня 2014р. від кулі снайпера під час танкової атаки на командно-спостережний пункт батальйону в районі Старобешеве –Волноваха.
6 травня 2014 року почалося формування 11-го батальйону територіальної оборони «Київська Русь». До складу якого одними із перших увійшли Герої з Білоцерківщини:
- Солдат Савуляк Володимир Іванович – загинув 23 вересня 2014р. в районі м.Дебальцеве під час виконання бойового завдання з доставкибоєприпасів;
- Солдат Стрельчук Олександр Анатолійович – загинув 11 травня 2015р. під час виконання бойового завдання поблизу селища Опитне Ясинуватського р-ну.
Вони зростали у містечку Узин поряд з військовим летовищем, марили небом. А коли почалася війна, стали на захист України:
- Солдат Чмелівський Віталій Володимирович - радіотелефоніст 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади. Помер 9 жовтня 2014р. у Харківському шпиталі внаслідок осколкових поранень, одержаних під час виконання бойового завдання в зоні АТО.
- Старший прапорщик Стадник Микола Степанович був старшим техніком 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону 128-ої окремої гірсько-піхотної бригади. Помер 2 лютого 2015 року у Харківському шпиталі від поранень, які отримав у бою 29 січня 2015 року.
- Солдат Гура Дмитро Іванович воював у складі 40-ої бригади тактичної авіації (зведений загін «Дикакачка»). Загинув 13 квітня 2015 р. під час ворожого обстрілу поблизу м. Авдіївка.
29 жовтня 2014 року група розвідників 72-ої окремої механізованої бригади, під час виконання завдання: виставити спостережний пост в районі села Петрівське Волноваського району, щоб забезпечити прикриття під час руху колони сил АТО, натрапила на диверсійно – розвідувальну групу противника. Запеклий бій забрав життя капітана Григора Руслана Петровича і солдата Авраменка Андрія Миколайовича.
З гаслом у серці «Ніхто крім нас», захищали Україну воїни легендарного 90-го окремого аеромобільного батальйону 81-ї окремої аеромобільної бригади:
- Старший солдат Чоп Сергій Миколайович загинув 8 грудня 2014 року
- Життя солдата Яцуна Олександра Васильовича обірвалося 19 квітня 2015 р. під час виконання службового завдання в районі м. Костянтинівка.
- Старший сержант Гаврилюк Андрій Петрович
Мужніх захисників Донецького аеропорту за стійкість і відвагу нарекли «кіборгами». 20 січня 2015 року під час оборони, внаслідок підриву нового терміналу обірвалося життя воїнів 80-ї окремої десантно штурмової бригади: старшого солдата Козака Володимира Миколайовича та молодшого сержанта, санітарного інструктора Зінича Ігоря Вікторовича, який до останньої хвилини життя рятував поранених побратимів. Легендарний медик посмертно удостоєний високого звання Герой України.
Каплуненка Ігоря Валентиновича, старшину резерву батальйону оперативного призначення ім. Героя України генерала Сергія Кульчицького, знали, як великого патріота України, активіста білоцерківської «Свободи». Він за покликом серця став на захист України і загинув 05 січня 2015 р. під час здійснення ротації в зоні АТО в ДТП на трасі Київ-Довжанський поблизу м. Артемівськ.
Кінець січня – перша половина лютого 2015 року. У ті зимові дні, під час важких боїв, які точилися на Дебальцевському плацдармі, віддали життя за Україну воїни 25-го окремого мотопіхотного батальйону: майор Шайдюк Віталій Вікторович загинув 2 лютого 2015р. під час транспортування боєприпасів, паливних матеріалів та харчових продуктів оточеним побратимам у районі с. Рідкодуб. Солдат Чумак Дмитро Сергійович загинув 15 лютого 2015р. під час мінометного обстрілу. Рідні Героя вирішили усі нагороди та документи передати на вічне збереження до музею його рідної загальноосвітньої школи №11. Поряд буде лежати і Книга Пам’яті.
Його називали лікарем від Бога, він відбув три ротації у зоні проведення антитерористичної операції. Працював в екстремальних умовах, але бажання битися за кожного пораненого бійця до останнього, допомогло хірургу врятувати не один десяток захисників української землі. Підполковник медичної служби, начальник травматологічного відділення Білоцерківського шпиталю Ольшевський Ярослав Борисович трагічно загинув 04 березня 2015 року.
Вони були активними учасниками Революції Гідності, а потім стали на захист України у складі 24-го окремого штурмового батальйону "Айдар". Їхні долі переплелися з долею України, за яку вони віддали найдорожче – життя.
- Солдат Бобров Юрій Вікторович трагічно загинув 17 липня 2015 року неподалік міста Новоайдар.
Вони обоє захищали Україну у складі 58-ої окремої мотопіхотної бригади і обоє загинули за неї:
- Солдат Шикера Олександр Григорович загинув 28 травня 2016р. під час відбиття атаки противника під с. Новоселівка Друга Ясинуватського р-ну.
- Рачинський Олександр Васильович виростив двох дітей і вже дочекався онуків. З початком війни на Донбасі знову і знову оббивав пороги військкомату і таки випросив у воєнкома повістку. Став старшим солдатом 130-го окремого розвідувального батальйону. Помер 01 січня 2016 р. під час несення служби в районі с.Пурдівка Новоайдарського р-ну.
Його покликанням були інформаційні технології, ці знання знадобилися і на війні. Солдат 34-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ої окремої мотопіхотної бригади Артеменко Святослав Олегович допомагав налагоджувати безперебійну роботу рацій у зоні проведення АТО. Помер 31 березня 2016 року під час несення служби у м. Костянтинівка.
З перших днів війни Олександр оббивав пороги військкомату з проханням про мобілізацію. І вже з 28 березня 2014 р. – старший сержант резерву Філіпчук Олександр Володимирович був призначений на посаду оператора одного із підрозділів 72-ої окремої механізованої бригади. Потім буде два роки війни з якої він так і не повернувся. Олександр трагічно загинув 9 травня 2016 року.
Наш 1129 зенітний ракетний полк від самого початку антитерористичної операції стоїть на сторожі неба обпеченого війною Донбасу і при виконанні службових обов'язків втрачає своїх солдат. 19 травня 2016 р. в районі с. Біла Гора, Костянтинівського р-ну, віддав життя за Україну головний сержант Павленко Дмитро Петрович.
З літа 2016 року найпекельнішим місцем на Донбасі стала Авдіївська промзона. Війна знову і знову забирала життя наших Героїв . А Біла Церква чи не щотижня здригалася від трагічних повідомлень про загибель земляків.
- 26 червня 2016 р. в результаті мінометного обстрілу взводного опорного пункту загинув солдат 81-ої окремої аеромобільної бригади 122-го окремого аеромобільного батальйону Попов Андрій Миколайович.
- 28 вересня 2016р. від кулі снайпера
- 29 листопада 2016 р. внаслідок ворожого мінометного обстрілу загинув молодший сержант 72 ї окремої механізованоїбригади Сломчинський Максим Олегович.
- 17 грудня 2016 р. внаслідок мінно-вибухової травми загинув старший сержант 72-ої окремої механізованої бригади Павлюк Ярослав Володимирович.
- 30 січня 2017 р. під час ворожого обстрілу загинувсолдат 72-ої окремоїмеханізованої бригади Павлюк Ярослав Ярославович
Наша славетна 72-га окрема механізована бригада ім. Чорних запорожців мужньо захищаючи територіальну цілісність нашої держави, нажаль втрачає своїх найкращих бійців:
- 20 березня 2017р. під час несення служби в районі м. Авдіївка, загинув солдат Томашук Олег Володимирович.
- 3 квітня 2017р. у центральному військовому шпиталі м. Києва від важких поранень, отриманих 2 березня 2017р. під час ворожого обстрілу поблизу м. Авдіївка, помер солдат Макаров Владислав Романович. Йому ледь виповнилося 19-ть.
- Сарнавський Євгеній Вікторович - майор, командир інженерно-саперної роти був янголом-охоронцем не лише для своїх побратимів, але і мешканців Донбасу, знімаючи ворожі міни і розтяжки. Помер 15 червня 2017р. у лікарні ім. Мечникова в м. Дніпро від поранень, отриманих 8 червня 2017р. під час розмінування місцевості поблизу с. Кам'янка Ясинуватського р-ну.
- Войтенко Іван В'ячеславович – командир взводу, старший прапорщик, якого, з великою любов’ю, побратими називали дядя Ваня. Загинув 27 липня 2018р. внаслідок мінно-вибухової травми, яку одержав під час інженерної розвідки передових позицій Збройних сил України поблизу селища Новолуганське (Світлодарська дуга).
- У День Соборності України 22 січня 2020 року Біла Церква прощалася ще з одним Героєм - старшим солдатомВалерієм Васильовичем Закусило, життяякого обірвала куля ворожого снайпера 18 січня 2020 року під с.Оріхове Попаснянського р-ну.Двоє донечокзалишилися безтата.