Положення про Білоцерківську міську ланку територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту Київської області.
1. ПОЛОЖЕННЯ
про Білоцерківську міську ланку територіальної підсистеми єдиної
державної системи цивільного захисту Київської області
(затверджено рішенням виконавчого комітету міської ради від 12 січня 2016р. № 32)
1. Це Положення визначає організацію, завдання, склад та основні засади функціонування Білоцерківської міської ланки територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту Київської області (далі – міська ланка).
2. У цьому Положенні термін «міська ланка» вживається у значенні складової частини територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту Київської області, яка створюється у місті Білій Церкві і до якої входять, спеціалізовані служби цивільного захисту міста, органи управління та підпорядковані їм сили цивільного захисту, відповідні суб'єкти господарювання, які розташовані на території міста Білої Церкви.
Інші терміни вживаються у значеннях, визначених в Кодексі цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року №5403-VI, Положенні про єдину державну систему цивільного захисту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 09 січня 2014 року № 11, Типовому положенні про територіальну підсистему єдиної державної системи цивільного захисту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2015 року № 101.
3. Метою створення міської ланки є здійснення заходів щодо захисту населення і територій міста від надзвичайних ситуацій у мирний час та в особливий період.
4. Завданнями міської ланки є:
1) забезпечення готовності органів управління та підпорядкованих їм сил цивільного захисту міста до дій, спрямованих на запобігання і реагування на надзвичайні ситуації або небезпечні події;
2) організація та здійснення заходів щодо захисту населення і територій міста від надзвичайних ситуацій;
3) планування заходів цивільного захисту;
4) організація та здійснення заходів із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій;
5) проведення рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, організація життєзабезпечення постраждалого населення;
6) ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій або небезпечних подій;
7) проведення моніторингу і прогнозування виникнення надзвичайних ситуацій та їх розвитку, визначення ризиків їх виникнення на території міста, оцінка соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій, визначення на основі прогнозних даних обсягу потреби в силах, засобах, матеріальних та фінансових ресурсах;
8) ліквідація медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій та епідемій, надання екстреної медичної допомоги постраждалим у зоні надзвичайної ситуації, здійснення заходів медичного забезпечення;
9) навчання населення щодо поведінки та дій у разі виникнення надзвичайної ситуації;
10) організація і проведення підготовки керівного складу та фахівців органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язана з організацією і здійсненням заходів цивільного захисту;
11) здійснення заходів щодо створення та використання наявного фонду захисних споруд цивільного захисту для укриття населення;
12) створення, збереження і раціональне використання резерву матеріальних ресурсів, необхідних для запобігання і реагування на надзвичайні ситуації;
13) забезпечення сталого функціонування суб’єктів господарювання і територій в особливий період;
14) здійснення заходів щодо соціального захисту постраждалого населення;
15) інші завдання, визначені законом.
5. Міська ланка утворюється органами місцевого самоврядування.
Положення про міську ланку затверджується органом, що її утворив, за погодженням із департаментом з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації та Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області.
6. Безпосереднє керівництво міською ланкою здійснює міський голова.
7. Для координації діяльності місцевих органів виконавчої влади, органів самоврядування та суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту функціонують:
1) на міському рівні – міська комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій;
2) на об'єктовому рівні – комісії з питань надзвичайних ситуацій суб'єктів господарювання.
Міська комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій та комісії з питань надзвичайних ситуацій суб’єктів господарювання здійснюють свою діяльність відповідно до затверджених, в установленому порядку, положень про них.
8. Для координації робіт з ліквідації наслідків конкретної надзвичайної ситуації на місцевому та об’єктовому рівні, у разі потреби, утворюються спеціальні комісії з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, діяльність яких провадиться відповідно до положень про такі комісії. Рішення про утворення такої комісії приймає керівник міської ланки або суб’єкта господарювання у разі виникнення надзвичайної ситуації відповідного рівня.
До утворення спеціальної комісії з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій або призначення керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій організацію заходів з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій здійснює міська комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.
9. Постійно діючими органами управління цивільного захисту міської ланки, до повноважень яких належать питання організації та здійснення заходів цивільного захисту, є:
1) на міському рівні – виконавчий комітет міської ради, управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення міської ради, Білоцерківський районний відділ ГУ ДСНС України у Київській області;
2) на об’єктовому рівні – керівні органи підприємств, установ та організацій, а також підрозділи (посадові особи) з питань цивільного захисту, які утворюються (призначаються) такими органами відповідно до законодавства.
10. Для забезпечення цілодобового управління у режимі повсякденного функціонування органами управління та силами цивільного захисту міської ланки, координації їх дій, забезпечення функціонування системи збору, оброблення, узагальнення та аналізу інформації про обстановку в районах виникнення надзвичайних ситуацій функціонують:
1) на місцевому рівні:
- чергова служба виконавчого комітету міської ради;
- інформаційна служба виконавчого комітету міської ради «1577»;
- оперативно-диспетчерська служба Білоцерківського районного відділу ГУ ДСНС України у Київській області;
2) на об’єктовому рівні – чергові (диспетчерські) служби підприємств, установ та організацій (у разі їх утворення).
11. Для забезпечення сталого управління суб’єктами забезпечення цивільного захисту та реалізації функцій, передбачених на особливий період, обласною підсистемою використовується державна система пунктів управління.
Перелік та кількість засобів управління, якими обладнуються пункти управління, порядок їх використання визначаються органами місцевого самоврядування, яким вони належать, залежно від завдань, що вирішуються на такому пункті управління.
12. До складу сил цивільного захисту міської ланки належать:
1) підрозділи (частини) оперативно-рятувальної служби цивільного захисту:
- Білоцерківського районного відділу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області;
- аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (за згодою);
2) філія комунального закладу Київської обласної ради «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» «Білоцерківська станція екстреної медичної допомоги»;
3) міські, комунальні, об’єктові аварійно-рятувальні служби та аварійно-рятувальні служби громадських організацій;
4) об’єктові та територіальні формування цивільного захисту;
5) територіальні та об’єктові спеціалізовані служби цивільного захисту;
6) добровільні формування цивільного захисту.
13. Облік сил цивільного захисту міської ланки ведеться Білоцерківським районним відділом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області.
14. Сили цивільного захисту, крім добровільних формувань цивільного захисту, укомплектовуються та забезпечуються органами управління цивільного захисту, що їх утворили, з урахуванням необхідності проведення робіт, пов'язаних з реагуванням на надзвичайну ситуацію або запобіганням її виникненню в автономному режимі протягом не менш, як трьох діб.
15. Залежно від масштабу і особливостей надзвичайної ситуації, що прогнозується або виникла на території міста, встановлюється один із таких режимів функціонування міської ланки: повсякденного функціонування; підвищеної готовності; надзвичайної ситуації; надзвичайного стану.
Режим повсякденного функціонування міської ланки встановлюється за умов нормальної виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, сейсмічної, гідрогеологічної, гідрометеорологічної, техногенної та пожежної обстановки та за відсутності епідемій, епізоотій, епіфітотій.
Режим підвищеної готовності тимчасово встановлюється у разі загрози виникнення надзвичайної ситуації за рішенням Кабінету Міністрів України, Київської обласної державної адміністрації, виконавчого комітету міської ради у повному обсязі для міської ланки або частково для окремих її територій, об’єктів.
Режим надзвичайної ситуації тимчасово встановлюється у разі виникнення надзвичайної ситуації за рішенням Кабінету Міністрів України, Київської обласної державної адміністрації, виконавчого комітету міської ради у повному обсязі для міської ланки або частково для окремих її територій, об’єктів.
Режим надзвичайного стану для міської ланки тимчасово встановлюється у межах території, на якій введено правовий режим надзвичайного стану відповідно до Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану».
16. Основними завданнями, що виконуються міською ланкою відповідно до режимів, є:
1) У режимі повсякденного функціонування:
- забезпечення спостереження, гідрометеорологічного прогнозування та здійснення контролю за станом навколишнього природного середовища та небезпечних процесів, що можуть призвести до виникнення надзвичайних ситуацій на потенційно небезпечних об’єктах, об’єктах підвищеної небезпеки і прилеглих до них територіях, а також на територіях, на яких існує загроза виникнення геологічних та гідрогеологічних явищ і процесів;
- забезпечення здійснення планування заходів цивільного захисту;
- здійснення цілодобового чергування пожежно-рятувальних підрозділів;
- розроблення і виконання цільових програм запобігання виникненню надзвичайних ситуацій і зменшення можливих втрат;
- здійснення планових заходів щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, забезпечення безпеки та захисту населення і територій від таких ситуацій, а також заходів щодо підготовки до дій за призначенням органів управління та сил цивільного захисту;
- забезпечення готовності органів управління та сил цивільного захисту до дій за призначенням;
- організація підготовки фахівців цивільного захисту, підготовка керівного складу та фахівців, діяльність яких пов’язана з організацією і здійсненням заходів щодо цивільного захисту, навчання населення діям у разі виникнення надзвичайних ситуацій;
- створення і поновлення матеріальних резервів для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, ліквідації їх наслідків;
- організація та проведення моніторингу надзвичайних ситуацій, визначення ризиків їх виникнення;
- підтримання у готовності автоматизованих систем централізованого оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій;
2) У режимі підвищеної готовності:
- здійснення оповіщення органів управління та сил цивільного захисту, а також населення про загрозу виникнення надзвичайної ситуації та інформування його про дії у можливій зоні надзвичайної ситуації;
- формування оперативних груп для виявлення причин погіршення обстановки та підготовки пропозицій щодо її нормалізації;
- посилення спостереження та контролю за гідрометеорологічною обстановкою, ситуацією на потенційно небезпечних об’єктах, території об’єкта підвищеної небезпеки та/або за його межами, території, на якій існує загроза виникнення геологічних та гідрогеологічних явищ і процесів, а також здійснення постійного прогнозування можливості виникнення надзвичайних ситуацій та їх масштабів;
- уточнення (у разі потреби) планів реагування на надзвичайні ситуації, здійснення заходів щодо запобігання їх виникненню;
- уточнення та здійснення заходів щодо захисту населення і територій від можливих надзвичайних ситуацій;
- приведення у готовність наявних сил і засобів цивільного захисту, залучення у разі потреби додаткових сил і засобів;
3) У режимі надзвичайної ситуації:
- здійснення оповіщення органів управління та сил цивільного захисту, а також населення про виникнення надзвичайної ситуації та інформування його про дії в умовах такої ситуації;
- призначення керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації та утворення, у разі потреби, спеціальної комісії з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;
- визначення зони надзвичайної ситуації;
- здійснення постійного прогнозування зони можливого поширення надзвичайної ситуації та масштабів можливих наслідків;
- організація робіт з локалізації і ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, залучення для цього необхідних сил і засобів;
- організація та здійснення заходів щодо життєзабезпечення постраждалого населення;
- організація та здійснення (у разі потреби) евакуаційних заходів;
- організація і здійснення радіаційного, хімічного, біологічного, інженерного та медичного захисту населення і територій від наслідків надзвичайної ситуації;
- здійснення безперервного контролю за розвитком надзвичайної ситуації та обстановкою на аварійних об’єктах і прилеглих до них територіях;
- інформування органів управління цивільного захисту та населення про розвиток надзвичайної ситуації та заходи, що здійснюються;
4) У режимі надзвичайного стану - виконання завдань відповідно до Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану».
17. З моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях міська ланка в повному обсязі переводиться у режим функціонування в умовах особливого періоду.
Переведення міської ланки у режим функціонування в умовах особливого періоду здійснюється відповідно до актів Президента України, Кабінету Міністрів України, плану цивільного захисту міста Білої Церкви на особливий період.
Підготовка міської ланки до виконання завдань цивільного захисту в умовах особливого періоду здійснюється завчасно у мирний час.
В особливий період міська ланка функціонує відповідно до Кодексу цивільного захисту України та з урахуванням особливостей, що визначаються згідно з вимогами законів України «Про правовий режим воєнного стану», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також інших нормативно-правових актів.
Виконання завдань цивільного захисту під час функціонування міської ланки в умовах особливого періоду здійснюється у взаємодії з командуванням військового гарнізону.
18. Планування діяльності міської ланки:
- для організації діяльності міської ланки управлінням з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення міської ради, а також, суб’єктами господарювання, розробляються та затверджуються:
1) план основних заходів цивільного захисту міської ланки та суб’єктів господарювання на рік;
2) план цивільного захисту на особливий період міської ланки, а також суб’єкта господарювання, який продовжує роботу у воєнний час та який віднесено до категорії цивільного захисту;
3) план реагування на надзвичайні ситуації міської ланки, суб’єкта господарювання (розробляється суб’єктами господарювання з чисельністю працюючого персоналу понад 50 осіб, а з чисельністю працюючого персоналу 50 осіб і менше розробляється інструкція щодо дій персоналу суб’єкта господарювання у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій);
4) план локалізації і ліквідації наслідків аварій на об’єктах підвищеної небезпеки;
5) план проведення цільової мобілізації для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій державного рівня у мирний час або відповідні заходи в мобілізаційних планах щодо проведення такої цільової мобілізації (розробляється на всіх рівнях).
- Організаційно-методичне керівництво плануванням діяльності міської ланки, суб’єктів господарювання здійснюють:
- департамент з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації;
- Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області;
- управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення міської ради;
- Білоцерківський районний відділ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області.
19. З метою забезпечення здійснення заходів із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій на території міста проводиться постійний моніторинг і прогнозування надзвичайних ситуацій. Суб’єкти моніторингу, спостереження, лабораторного контролю та прогнозування надзвичайних ситуацій на місцевому та об’єктовому рівні визначаються відповідними органами місцевого самоврядування та суб’єктами господарювання.
20. Організація оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій здійснюється відповідно до Порядку організації оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв’язку у сфері цивільного захисту, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Органи управління цивільного захисту надають населенню через засоби масової інформації оперативну та достовірну інформацію про загрозу виникнення та/або виникнення надзвичайних ситуацій з визначенням меж їх поширення і наслідків, а також про способи та методи захисту від них.
21. Для керівництва аварійно-рятувальними та іншими невідкладними роботами під час виникнення будь-якої надзвичайної ситуації призначається керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.
22. Залежно від рівня надзвичайної ситуації керівником робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації призначається:
1) виконавчим комітетом міської ради у разі виникнення надзвичайної ситуації місцевого рівня - один із заступників міського голови;
2) керівником суб’єкта господарювання у разі виникнення надзвичайної ситуації об’єктового рівня - керівник або один із керівників суб’єкта господарювання відповідно до затвердженого розподілу обов’язків.
23. Для безпосередньої організації і координації аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації утворюється штаб з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, який є робочим органом керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.
Рішення про утворення та ліквідацію штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, його склад приймає керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.
Рішення керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації оформляється розпорядженням. Підготовка розпоряджень керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, їх реєстрація в установленому порядку після підписання та доведення до виконавців здійснюється штабом з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації. Розпорядження керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації є обов’язковими для виконання всіма суб’єктами, які беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, а також громадянами і суб’єктами господарювання, розташованими у зоні надзвичайної ситуації.
Завдання, функції та порядок діяльності штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, види та зразки оперативно-технічної і звітної документації встановлені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 грудня 2014 року №1406.
24. З метою організації взаємодії між органами управління та силами цивільного захисту міської ланки та суб’єктів господарювання під час ліквідації наслідків конкретних надзвичайних ситуацій зазначеними органами та силами відпрацьовуються плани такої взаємодії.
25. Основну частину робіт, пов’язаних з реагуванням на надзвичайну ситуацію або усуненням загрози її виникнення, виконують сили цивільного захисту підприємства, установи чи організації, де виникла така ситуація, з наданням їм необхідної допомоги силами цивільного захисту міської та районної ланок, обласної підсистеми, а також відповідних підрозділів функціональних підсистем.
Залучення сил цивільного захисту до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій здійснюється органами управління, яким підпорядковані такі сили відповідно до планів реагування на надзвичайні ситуації.
У разі потреби до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій за рішенням керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації залучаються додаткові сили цивільного захисту.
Залучення сил цивільного захисту до проведення заходів цивільного захисту в особливий період здійснюється згідно з планами цивільного захисту на особливий період.
26. Фінансування заходів у сфері цивільного захисту здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, коштів суб’єктів господарювання, інших не заборонених законодавством джерел.
Фінансове забезпечення діяльності сил цивільного захисту здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів суб’єктів господарювання, інших не заборонених законодавством джерел.
27. Матеріальні резерви для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій створюються з метою їх використання у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій:
- міською ланкою - місцевий матеріальний резерв;
- суб’єктами господарювання - об’єктові матеріальні резерви.
28. Для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету, формується резервний фонд міського бюджету, який не може перевищувати одного відсотка обсягу видатків загального фонду бюджету.
Кошти резервного фонду міського бюджету можуть використовуватися, в тому числі, на:
- здійснення заходів з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного, соціального характеру;
- заходів, пов'язаних із запобіганням виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, на основі даних моніторингу, експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого
- перебігу подій з метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію техногенного та природного характеру або пом'якшення її можливих наслідків;
- капітальний ремонт або реконструкцію, пов'язаних з ліквідацією надзвичайних ситуацій та проведенням заходів, пов'язаних із запобіганням виникненню надзвичайних ситуацій техногенного, природного та соціального характеру;
- придбання житла у випадку відселення мешканців з аварійних будинків унаслідок надзвичайної ситуації.