Рекомендації для населення громади про правила поведінки з тваринами на
період радіоактивного забруднення

Ось основні дії, які необхідно виконати у разі сигналу радіаційної небезпеки:

 

1. Одразу зайдіть в укриття

1.1. Підійде будь-яка НАЙБЛИЖЧА закрита будівля, де можна щільно зачинити вікна та двері.

  1. За наявності закритого підвалу та/чи бомбосховища, краще скористатися ним.
  2. Транспорт НЕ є безпечним місцем укриття, адже дуже погано захищає від радіаційного випромінювання.
  3. Заберіть з собою домашніх тварин за можливості. Пам’ятайте: найближчі 24 години на вулиці та в незахищених будівлях є найбільш небезпечними.
  4.  Рекомендовано відійти від зовнішніх стін та дверей.
  5. Якщо можливо, вимкніть вентилятори, кондиціонери та опалювальні прилади з примусовою подачею повітря, які надходять ззовні. Закрийте камінні заслінки.

2. Проведіть знезараження

  1. Зніміть одяг, в якому ви були на вулиці.
  2. Ретельно помийте тварину під душем з використанням шампуню чи мила.
  3. Під час миття вдягніть водонепроникні рукавиці та захистіть органи дихання (респіратор, медична маска, за відсутності – закрийте органи дихання тканиною).
  4. Уникайте порізів та подряпин (як себе, так і тварини) для зменшення проникнення радіації всередину.
  5. За наявності ран, порізів та подряпин, обробіть їх антисептиками. Закрийте рани та подряпини пластирем чи будь-яким водонепроникним матеріалом під час змивання радіоактивного матеріалу з шерсті та шкіри тварини.
  6.  Вимийте руки і вмийте лице після того, як помили тварин.

3. Їжа для тварин

  1. Пам’ятайте, що безпечною є лише їжа, що була закрита (в консервах, пляшках, коробках, зіп-пакетах).
  2. Перед відкриттям контейнеру з кормом – протріть його вологою серветкою чи чистим рушником; також протріть миски і килимки для тварин.
  3. Помістіть використані серветки чи рушник у поліетиленовий пакет або інший контейнер, який закривається. Помістіть пакет у недоступне для інших місце, подалі від людей та тварин.

4. Вода

  1. Використовувати для пиття можна ЛИШЕ бутильовану воду.
  2. Важливо: водопровідна вода може бути радіоактивно зараженою, тому її пиття заборонено до надання офіційного дозволу з боку державних органів влади. Водночас цю воду можна використовувати для знезараження шкіри людей та тварин, адже концентрація радіоактивних речовин там невисока.
  3. Вода, яка на момент викиду радіації була в бойлері чи туалетному бачку, є чистою від радіоактивних речовин.
  4. Кип’ятіння води НЕ знижує її забруднення радіонуклідами!

5.Організація туалету для домашніх тварин

  1. Будь-який вихід на вулицю людей та тварин в перші 24 години після викиду радіації та/чи до офіційного дозволу з боку органів державної влади ЗАБОРОНЕНО! Це може призвести до зараження радіоактивними речовинами. Тому необхідно організувати туалет для тварин в будівлі.
  2. В якості адсорбуючого матеріалу можна використати наповнювач для туалетів (якщо він на момент викиду радіації вже був в будівлі) та/чи папір (газети, книги).
  3. Фізіологічні виділення тварини, яка отримала радіоактивне випромінювання, можуть мати залишкові дози радіоактивних речовин! Тому після акту сечовипускання та/чи дефекації тваринами, необхідно якомога швидше змінити адсорбер, використовуючи рукавички та захищаючи органи дихання.
  4. Помістіть використані рукавички та адсорбуючий матеріал у поліетиленовий пакет або інший контейнер, який закривається. Помістіть пакет у недоступне для інших місце, подалі від людей та тварин

6. Препарати йоду тваринам

Незважаючи на історію катастроф на АЕС в Чорнобилі (1986) та Фукусімі, Японія (2011) і наявності рекомендацій прийому йоду для людей, досі немає жодних міжнародних протоколів щодо йодопрофілактики домашніх тварин. Проте, враховуючи наукові дані, просимо вас ознайомитися з наступними фактами:

  1. Калію йодид може зменшити вплив радіації ЛИШЕ на щитоподібну залозу. Даний препарат не здатний зменшити радіоактивний вплив на інші органи.
  2.  Калію йодид НЕ ДАЄ 100% захисту від радіоактивного йоду ні людям, ні тваринам.
  3. Найбільший ефект Калію йодид має при його вживанні ДО моменту радіоактивного надходження радіоактивної хмари, чи протягом короткого часу після (протягом 4-х годин).
  4.  Радіація має найбільш серйозний вплив на молодих тварин, що перебувають в стадії активного росту.
  5. Калію йодид може призводити до побічних ефектів, таких як алергічні реакції, блювота, діарея, втрата апетиту, ураження серця. У високих дозах, даний препарат може спричинити смерть.
  6. Повторний прийом Калію йодиду через 24 години можливий ЛИШЕ після офіційної заяви органів влади.  За рекомендації прийняти повторну дозу йоду людям від органів влади, можна повторити введення тварині.

 

Отже, спираючись на результати досліджень, ми можемо надати наступні рекомендації використовувати Калію йодид для домашніх тварин, якщо:

  1.  Є офіційне оповіщення від органів влади щодо йодопрофілактики у людей (за можливості отримати таке сповіщення.)
  2. Тварина перебувала чи перебуває в зоні впливу радіації.
  3. З моменту надходження радіоактивної хмари пройшло не більше 4-х годин.
  4. Вік тварин становить: для собак дрібних та середніх порід, а також котів - до 10 років; для собак великих та гігантських порід – до 7 років.

 

Дози. Калію йодид в таблетках в дозуванні 250 мг:

  1.  Собаки великих порід: ½ - 1 табл на добу;
  2. Собаки середніх порід: ¼ - ½ табл на добу;
  3.  Коти та собаки малих порід: ⅛ - ¼ табл на добу.

 

Важливо: використання спиртового розчину йоду чи розчину Люголя є неефективним та завдасть лише шкоду!

Враховуючи значні побічні ефекти, ми НЕ рекомендуємо профілактичний прийом препаратів йоду в разі лише вірогідності радіаційної загрози.

Якщо у тварини є опіки, нудота чи почалася блювота незабаром після впливу радіації, постарайтеся доправити улюбленця до ветеринарної клініки, як тільки стане безпечно залишати будівлю. Це може бути ознаками розвитку променевої хвороби.

 

Превентивні заходи у тваринництві під час надзвичайних подій та радіоактивного забруднення.

Основними способами захисту сільськогосподарських тварин від уражаючих факторів надзвичайних ситуацій є: укриття тварин у спеціально підготовлених (герметизованих) приміщеннях в умовах стійлового і табірно-пасовшцного утримання, тимчасове укриття в ярах, лісах, кар'єрах, перегін тварин на території, не заражені отруйними, сильно діючими токсичними та радіоактивними речовинами. Якщо немає приміщень або в умовах відгінного тваринництва; евакуація тварин із небезпечних зон; застосування заходів індивідуального захисту органів дихання і травлення; специфічна профілактика інфекційних хвороб тварин, застосування антидотних засобів і протекторів; проведення у тваринництві заходів ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Система заходів цивільного захисту у тваринництві при загрозі надзвичайної ситуації передбачає:

– приведення в готовність формувань і установ служби захисту тварин і рослин, проведення заходів захисту тварин, герметизацію тваринницьких приміщень і створення в них запасів фуражу та підготовку тварин для утримання в укриттях;

– евакуацію тварин із господарств, які попадають в небезпечну зону, а також із зон ймовірного затоплення, розосередження тварин, які знаходяться на відгінних пасовищах, при відсутності приміщень;

– забезпечення племінних і високопродуктивних (а по можливості й інших) тварин засобами індивідуального захисту;

– підготовка наявної техніки для проведення ветеринарної обробки тварин, знезаражування території і продуктів сільськогосподарського виробництва;

– спостереження і лабораторний контроль, ветеринарна розвідка районів розміщення і випасів тварин, маршрутів перегонів з метою своєчасного виявлення їх зараженості, вивезення запасів кормів із районів катастрофічного затоплення.

При виникненні надзвичайної ситуації заходи захисту тварин повинні бути спрямовані на ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації. З цією метою проводять:

– розвідку і визначення меж зони ураження або стихійного лиха; невідкладні рятувальні роботи (за можливості й необхідності тварин вивозять або виводять);

– дозиметричний і лабораторний контроль зараженості об’єктів ветеринарного нагляду радіоактивними і хімічними речовинами, біологічними засобами;

– знезаражування сільськогосподарської продукції; ветеринарну обробку уражених тварин, надання їм першої лікувальної допомоги;

– знезаражування тваринницьких приміщень та інших місць перебування тварин;

– експертизу продуктів тваринного походження;

– охоронно-карантинні заходи;

– захоронення або утилізацію трупів, розробку технологій переробки продукції тваринництва на місцях та її збереження;

– розробку необхідних рекомендацій ведення тваринництва в надзвичайних умовах.

Для групового захисту тварин використовують переважно цегляні тваринницькі приміщення. Щоб захистити в них тварин від радіоактивних, отруйних, сильнодіючих речовин та бактеріальних засобів, необхідно виконати найпростішу герметизацію, посилити захисні властивості стін і перекриттів, обладнати припливно-витяжну вентиляцію з фільтрами.

Для підготовки приміщень стелю промазують глиняним, цементним або вапняним розчином і засипають шлаком або піском. Товщина такого шару прямо залежить від міцності стелі. Такими ж розчинами замазують щілини у стінах, між рамами дверей, вікон і стінами. Вікна закривають ззовні щитами. До 2/3 загальної кількості вікон наглухо закривають з обох боків щитами або закладають цеглою на розчині, простір між щитами можна засипати тирсою, землею або торфом.

Частину вікон залишають для природного освітлення. На ці вікна роблять щити, оббиті поліетиленовою плівкою. Щити приставляють з внутрішнього боку, щоб зручно було знімати. Якщо у приміщенні є електровентилятори, на припливні вентиляційні канали ставлять спрощені піщані або вугільні фільтри. Надходження повітря через фільтри має забезпечити обмін повітря не менше 3 – 4 обсягів за годину.

Складовою заходів підготовки приміщень є проведення протипожежних заходів.

Для захисту працюючих у тваринництві необхідно обладнати під протирадіаційне укриття кімнату відпочинку або інше наявне приміщення. При можливості укриття будують з виходом у тамбур тваринницького приміщення.

При загрозі радіоактивного забруднення місцевості керівник цивільного захисту об'єкта відповідно до плану цивільного захисту дає розпорядження привести в готовність формування для захисту тварин. Команда захисту тварин приступає до підготовки тваринницьких приміщень, створення захищених запасів кормів і води на 5 – 7 діб і на території ферм на 7 – 10 діб захищених грубих кормів.

Якщо тварини знаходяться на пасовищі, їх наближують до тваринницьких приміщень або переганяють чи перевозять із районів, у яких за прогнозом найбільше радіоактивне забруднення, у менш небезпечні.

При подачі сигналу цивільного захисту "Повітряна тривога", "Радіаційна небезпека”, "Хімічна небезпека" тварин заганяють у приміщення, закривають вхідні двері, вікна і видають добову норму кормів.

Для догляду за тваринами в приміщеннях залишають мінімальну кількість працівників 3 – 5 осіб, але не менше 3 на приміщення. За наявності дійних корів залишають 5 – 7 осіб на 150 – 200 тварин.

Першу годівлю і доїння проводять через 4 – 6 год після укриття, надалі – один раз на добу. В цей період корів рекомендується годувати тільки сіном, добову норму води можна замінити соковитими кормами. Із раціону виключають сіль. Мінімальна добова норма води для напування великої рогатої худоби 4 – 5 л, свиней – 6 – 8 л, сіна – великій рогатій худобі 5 – 6 кг, малій рогатій худобі – 0,5 – 1 кг.

При перебуванні тварин у приміщеннях необхідно піклуватися про економію кисню в приміщенні, уникати пересування тварин, гасовим освітленням користуватися тільки в разі крайньої потреби. Очищенню повітря і зниженню в ньому аміаку добре сприяє підстилка із соломи, тирси або торфу.

Для забезпечення стійкості роботи галузі тваринництва в умовах хімічного і біологічного зараження місцевості необхідне проведення комплексу таких заходів:

– оцінювання обстановки, яка може скластися на об'єкті;

– заходи щодо збереження або рятування тварин і зниження втрат продукції тваринництва; протиепізоотичні заходи введення карантину і обсервації;

– встановлення розмірів і орієнтовних меж осередку хімічного і біологічного зараження та ураження;

– надання профілактичної допомоги ураженим тваринам; знезаражування території, тваринницьких приміщень, кормів, води, техніки.

 

 Тримайте дану рекомендацію у швидкому доступі.

Сподіваємося, що дані рекомендації ніколи не знадобляться Вам та Вашим улюбленцям. Бережіть себе!

 

 

 

 

 

 

    


Опубліковано: 10 липня 2023 року
Поділитися