Затишок та комфорт для дитячих будинків сімейного типу, що переселилися із зони бойових дій

Найтяжче проблеми військового часу переносять діти. Втім, у темні часи найкраще видно світлих людей. Сотні мешканців білоцерківської громади згуртувалися щоб допомогти дітям, які на ряду з усіма жахами війни змушені були ще й переїхати, втративши власні домівки.

Міська влада допомагає внутрішньо переміщеним родинам з дітьми, якщо вони потребують допомоги в тому числі, залучаючи підприємців та міжнародних організації. Гуманітарна допомога продуктами харчування стала можливою завдяки співпраці з проєктом "Зміцнення громадської довіри" в межах програми "Мріємо та діємо», а кошти на придбання сучасних планшетів для онлайн навчання дітей наша громада отримала від Дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ.

Втім, особливу увагу муніципалітету отримують дитячі будинки сімейного типу, яких у нашій громаді аж три.

Нещодавно, дві з родин, які проживають у с.Дрозди відвідали представники міської влади.

Варто наголосити, що одна з родин, яка мешкає у селі  ще з 2015р. і вже повністю влаштувала всій побут.  Друга дружна сім’я переселилася до Білоцерківської громади з Херсонщини три місяці тому.

При зустрічі мама дитячого будинку сімейного Наталія Родних, що з Херсощини зазначила: «Раніше ми жили тихо, і було таке враження, що нас ніхто не знає, про нас не згадують. А зараз, коли приїхали у Білоцерківську громаду ми не залишилися одні.  Склалася така думка, що ми на планеті одні, і всі йдуть до нас, допомагають нам усім і це щиро бере за душу.  Нам телефонують з усіх сторін і запитують які у нас потреби. Нам принесли у хату все необхідне, обладнали, все під’єднали. Ми тільки зайшли до хати, всі сусіди також почали допомагати овочами, несло все село.  Я такого ще не бачила. Люди тут дуже щирі».  

У сусідньому будинку мешкає родина з Донеччини, яка ще від початку російської агресії залишила Горлівку і вже щиро вважає себе білоцерківською. Помешкання цього дитячого будинку сімейного типу вже давно забезпечено всім необхідним. Розповідаючи про свої враження від проживання у нашій громаді мама Надія Лужецька каже: «Ми вже звикли жити Білоцерквіщині. Маємо комфортні умови. Вважаю, що у мене і наших одинадцятьох дітей уже немає другого дому. Я так і дітей вчу».

Коментуючи питання підтримки внутрішньо переміщених родин у Білоцерківській міській, територіальній громаді  Катерина Возненко зауважила: «Ми намагаємося максимально допомагати всім внутрішньо переміщеним особам, не тільки цим дитячим будинкам. Ми спілкуємося з усіма сім’ями у яких є діти, родинами, які опинилися у складних сімейних обставинах. Намагаємося залучити всі ресурси, що зробити цим родинам комфортне перебування у нашій громаді. Багато підприємців вже допомогли нам. Серед таких - завод залізобетонних конструкцій, який повністю відремонтував будинок для родини Родних і ми змогли заселити до нього дев’ять дітей з їхніми батьками.

Крім того, хочу подякувати усім тим, хто надав посильну допомогу, і простим людям які допомагали речами, інвентарем тощо. Міська влада, крім виділеного житла,  у свою чергу провела воду до оселі, відремонтувала котел, придбала необхідні меблі і за потреби надає допомогу родинам постійно. Всі разом ми підтримуємо обидві родини, щоб максимально полегшити їх перебування у нас».

Якщо ви підприємець, чи небайдужий громадянин, маєте бажання і можете допомогти внутрішньо переміщеним особам, які наразі проживають на території нашої громади - звертайтеся до Центру соціальних служб (м.Біла Церква, бул. Олександрійський, 113, тел. 6-83-11).