Третя річниця звільнення Київщини від російських окупантів

2 квітня у Білій Церкві відбулася зустріч з молоддю міста «Незламна Київщина» з нагоди третьої річниці визволення Київської області. Саме цього дня виповнилося три роки відтоді, як Міністерство оборони України офіційно оголосило про повне звільнення Київської області від російських окупантів. Аби згадати події тих днів, до Центральної бібліотеки Білої Церкви прийшли представники місцевої влади, громадськості, учнівської та студентської молоді.

Під час заходу наголосили, що саме той час багато в чому визначив долю української держави. Саме у боях за Мощун, Гостомель, Ірпінь та інші міста й села Київщини, була визначена доля України та української столиці. Тоді вдалося не просто не пустити російську армію в Київ. Тоді всім у світі стало очевидно, якими є українці та що таке путінська росія. І саме ці населені пункти, а також Буча, Мотижин, Бородянка, та інші міста і села півночі Київщини стали синонімами найбільших звірств росіян проти цивільних українців.

Перед початком заходу всіх, хто загинув внаслідок агресії рф, вшанували хвилиною мовчання.

До присутніх звернувся Олександр Терещенков – учасник бойових дій, голова ГО «Реінтеграція+», учасник ліквідації наслідків завданих рф на Київщині. Він наголосив, що від початку вторгнення Білоцерківська громада була активно задіяна як в обороні нашої держави від окупанта, так і в наданні допомоги містам Київщини, які найбільше постраждали внаслідок агресії рф. І для цього часто використовувалися професійні знання та здібності:

«Як головний архітектор громади на той час, я організовував співпрацю між батальйонами ЗСУ щодо фортифікаційних споруд громади – ми будували блокпости, робили траншеї. Завдяки нашим славетним бригадам – 95-й та 72-й ворог не зміг пройти вглиб Київщини. А взагалі, Білоцерківська громада була однією з перших, хто долучився до ліквідації наслідків ворожого вторгнення, а це зруйновані будинки, спалені автівки, військова техніка. Тоді в нашому місті були організовані добровольчі формування, які виконували різні завдання – спрямовувалися на об’єкти критичної інфраструктури, чергували на оборонних пунктах. Близько 40 людей були спрямовані для ліквідації наслідків агресора в Ірпені, Гостомелі, Бучі, Іванкові та інших. Ніхто не замислювався, що ворог настільки близько, що бої ще тривають, але всі знали, що наслідки ворожого вторгнення потрібно ліквідувати настільки швидко, наскільки це можливо, і для цього було задіяно багато техніки. Також доставляли воду, харчі, медикаменти, речі першої необхідності людям, які перебували в окупації. Допомагали також Вишгородській громаді. Зважаючи на все це, усі ми зрозуміли, що українці – це та нація, яку не потрібно умовляти комусь допомогти. І наша громада переконалася в цьому однією з перших».

Своїми спогадами про ті часи поділився також учасник бойових дій, кандидат філософських наук, доцент кафедри філософських та політичних наук БНАУ, учасник ліквідації наслідків, завданих рф, Олександр Ярмола. Він наголосив, що кожен із наших земляків був готовий стати на захист, долучатися до волонтерської роботи. Також розповів, що події в Ірпені нагадали село Опитне Донецької області, яке в 2014 році через дії рф також перетворилося із місцини з казковою природою та краєвидами на суцільну руїну: «Під час перебування в Ірпені та інших містах Київщини, ми зробили світлини та відео. Вони вражають тим, з якою жорстокістю війська рф знищували Ірпінь, впритул розстрілювали місцеві культурні та релігійні пам’ятки, заклади освіти, не кажучи вже про людей. Про це неможливо забути, і цю пам’ять потрібно передавати наступним поколінням».

Сергій Бурлака – кандидат історичних наук, завідувач сектором краєзнавства відділу інформаційно-краєзнавчої роботи КЗ БМР «Білоцерківська централізована бібліотечна система ім. П.Красножона», учасник ліквідації наслідків завданих рф, наголосив на важливості збереження пам’яті про події, адже вони швидко забуваються. Тож спільно з представниками управління культури і туризму БМР були створені відео, на яких зафільмовані перші дні повномасштабного вторгнення, його наслідки в Білій Церкві та містах півночі Київщини – знімали роботу волонтерів, медиків, які надавали допомогу людям після прильотів, роботу комунальних служб… «Саме після звільнення Київщини, 2 квітня 2022 року, світ зрозумів, що українці будуть стояти за свою волю та незалежність до кінця. Деякі держави почали надавати нам допомогу…» – відмітив Сергій Бурлака.

Секретар Білоцерківської міської ради Володимир Вовкотруб під час заходу відмітив, що в ті страшні дні окупації Київщини ніхто точно не міг знати про наслідки цих подій, але розуміли, що потрібно боротися і стояти до кінця:

«Пам’ятаю ті емоції – в усіх був страх. Пам’ятаю, як 23 лютого 2022 року говорили, що війни не буде, а 24-го перед моїм будинком розірвався снаряд, зруйнувавши оселю. Страшно було за дітей, за сім’ю, за батьків. Пригадую ті моменти, як стояли на блокпосту, як прискіпливо відстежували номери автомобілів, аби не пропустити диверсантів до міста. Приємно, що сьогодні є такий захід за участю людей, які звільняли нашу Батьківщину від окупанта. Наше завдання – не забувати про це, зберігати пам'ять та передавати її наступним поколінням».

Учасники заходу переглянули виставку світлин, на яких задокументовано події тих днів присвячених визволенню Київщини, відеороботу «Відновлення м. Ірпінь», відеоряд «Річниця визволення Київщини».

У заході також взяли участь заступник міського голови Катерина Возненко, бібліотекарі, журналісти місцевих ЗМІ.

Тож пам’ятаймо подвиг наших Захисників та Захисниць, які першими стали на оборону столичної області, а також ту ціну, яку сплатили військові та цивільні, дорослі та діти, які зазнали нелюдських страждань, ставши жертвами російського окупанта. Вічна їм пам’ять…