Виставка "У пошуках світла". Акварелі.

3 листопада  у Білій Церкві відкрито виставку акварельних робіт художниці Олени Яросевич  «У пошуках світла».

Олена Яросевич працює у техніці акварельного живопису та петриківського розпису. Учасниця міських, Всеукраїнських та Міжнародних виставок, її роботи неодноразово були представлені у Львові, на бієнале акварелі у Києво-Печерській лаврі в Музей книги і друкарства України.

В експозиції представлено 50 полотен, над створенням яких художниця працювала 4 роки, але сама колекція мисткині налічує значно більшу кількість. Картини білоцерківської художниці зачаровують ніжністю, глибиною, позитивом і хвилюванням.

Під час відкриття виставки з вітальним словом виступили заступник начальника - начальник відділу культури і мистецтв управління культури і туризму міської ради - Роман Бичек, депутат Білоцерківської міської ради, директор Білоцерківської школи мистецтв №1 імені Юрія Павленка, Заслужений працівник культури України  - Леся Крижешевська, голова Київської обласної організації Національної спілки художників України  - Олександр Дмитренко.

Мистецькі твори дарували Тетяна Нестеренко - випускниця та учень Олесь Свінціцький –

Білоцерківської школи мистецтв №1 імені Юрія Павленка.

Запрошуємо до виставкової зали бібліотеки № 8 (проспект Незалежності, 55) віднайти світло в собі й тендітному мистецтві акварелі до 28 листопада.

Так говорить сама Олена Яросевич про те, що надихає її на творчість:

«Скільки себе пам'ятаю, мене вабило Світло. У воді, у склі, в сонячних рефлексах, у змінах стану неба. Манив блиск очей і сяйво роси, зоряне небо і полум'я свічки, зачаровувало Світло української народної пісні, мови, народного строю.

У ранньому дитинстві я побачила Світло книги. І книги - то моя любов назавжди.

Тоді ж я відчула Світло ікони, Світло молитви, Світло віри. Але в моїй родині назви тому відчуттю не було, як і пояснень.

Пошук Світла в людині - це шлях довжиною в усе моє життя. В кожній людині, яку б я не зустріла. Діти - це ліхтарики, джерела світла, яскраві зорі, мабуть, тому я все життя працюю з ними.

Назва цій виставці була придумана років три тому, але тепер, у часі війни, вона здобула новий зміст.

Роботи, представлені на цій виставці - це напрацювання лише останніх чотирьох років. Основна частина їх - натюрморти, міські пейзажі, портрети, квіткові композиції. З початком активної фази війни тема цінності людського життя, особливо дитячого, стала провідною у моїй творчості.

До цієї виставки, впродовж цих чотирьох років, мене супроводжувало світло трьох унікальних митців-акварелістів, моїх яскравих маяків.

Першою є постать художниці п.Ольги Мілейко. Діяч спілки художників України, аквареліст, педагог. Спочатку я познайомилась з її роботами, а потім із нею. Її лагідна посмішка, багатозначне мовчання і рідкісні влучні репліки - створювали атмосферу приязні, вселяли впевненість у власних пошуках.

Другим митцем, що надихав, підтримував і підтримує - є п.Ігор Юрченко, неповторний аквареліст, педагог, заслужений художник України, президент Асоціації акварелістів України. Емоційна, по-дружньому щира, тепла підтримка спонукала до нових творчих пошуків. А глибина його знань і простота пояснень дивують досі.

Третім мої маяком стала п.Ірина Гресик - Голова спілки художників Запоріжжя, Заслужений художник України, активний громадський і культурний діяч, волонтер, педагог, визначний аквареліст і особлива людина. Вона турботливою рукою привела мене до цієї виставки. І її вказівки під час виконання робіт, і створення "обличчя" виставки і оформлення її, і організація і ще безліч найцінніших порад, надавали впевненість у власних силах. Навіть просто мовчазна присутність окриляла. Її професіоналізм, мудра делікатність, жіночність і внутрішня стійкість, сонячний оптимізм і життєлюбність - стали мені могутнім надихом, тим потрібним Світлом маяка.

Коли я згадую цих трьох митців, блакитнооких, завжди мені усміхнених, то хочеться їх вдячно обійняти».