Святкування Дня рідної мови

З метою сприяння багатому культурному та мовному різноманіттю  22лютого 2016 року в приміщенні Київського академічного обласного музично-драматичного театру ім. П.К.Саксаганського відбулося святкування Дня рідної мови.

 Історія свята, на жаль, має дуже трагічний початок. Тобто, святкуємо ми цей день з присмаком гіркоти. 21 лютого 1952 року в Бангладеш влада придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеш став днем полеглих за рідну мову. Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний день рідної мови, а починаючи з 1997 року цей день відзначають і в Україні в день вшанування Нестора Літописця.

Розпочався захід з виконання Гімну України переможцями Всеукраїнського конкурсу на оригінальне виконання гімну – учнями Білоцерківської спеціалізованої школи №1 та вихованцями школи мистецтв №5.

Від імені міського голови Г.Дикого всіх присутніх привітав зі святом його радник С.Бурлака. Почавши свій виступ з невеличкого екскурсу в історію, адже саме в мові тисячолітня історія нашого народу – історія тяжка, кривава, із злетами і падіннями, осяяна духом свободи та незалежності Української держави, бо ж український народ віками змушений був із зброєю в руках оборонятися і відстоювати своє право на вільне життя. Після чого С. Бурлака від імені міського голови вручив грамоту за багаторічну , плідну працю керівнику танцювального колективу «Рось» І.В. Максимовій та побажав і далі продовжувати сіяти в серцях людей любов до рідної мови.

На святі звучали вірші і пісні різними мовами, адже в нашому місті проживає більше 64 різних національностей.  Свою майстерність показали лауреат Всеукраїнських та міжнародних конкурсів народний ансамбль народного танцю «Рось», ченці театральної студії Білоцерківської гімназії №1 «Пролог», виконавці Білоцерківського гуманітарно-педагогічного коледжу та інші талановиті учасники.

За недовгий час свого існування це свято вже стало традиційним.
Усі ми повинні пам’ятати і дбати про те багатство, яке є у кожного із нас, його ми не завжди пам’ятаємо, не завжди цінуємо, але без нього не можемо жити. І багатство це – наша рідна мова.

Такі заходи є важливими для становлення свідомості нації. В залі більшість складала молодь, а саме на їхні плечі і лягає відповідальність за майбутнє нашої  Батьківщини.



Опубліковано: 24 лютого 2016 року
Поділитися