Створення Білоцерківського госпітального округу: спільний діалог триває

24 липня у Білій Церкві відбулося спільне засідання представників влади різних рівнів із медичною спільнотою щодо обговорення розвитку системи охорони здоров’я в Київській області. Зокрема, основну увагу під час засідання акцентували на особливостях процесу створення Білоцерківського госпітального округу, який буде одним із найбільших у Київській області.

Звертаючись до присутніх, міський голова Геннадій Дикий наголосив, що в Білій Церкві є всі необхідні передумови для створення госпітального округу.

«Одним із основних завдань галузі охорони здоров’я є досягнення найбільшого ефекту від процесу лікування, а не якомога тривалішого перебування хворого у лікарняній установі. Якщо ми хочемо створити дійсно якісну систему медицини для наших жителів, потрібно застосовувати вже перевірений досвід створення госпітальних округів», – наголосив міський голова Геннадій Дикий.

Голова постійної комісії з питань охорони здоров’я, материнства, дитинства Київської обласної державної адміністрації Наталія Бігарі наголосила, що дана зустріч є досить знаковою, адже покликана підбити підсумки і проаналізувати ті здобутки, які напрацювала галузь охорони здоров’я України на різних рівнях протягом 26 років незалежності України.

«Сьогодні, мабуть, уперше ми всі збираємося за круглим столом, маючи на меті почути кожну гілку влади. Тож ця зустріч має стати не засіданням, а діалогом з метою вирішення важливих питань галузі охорони здоров’я, для того, аби кожен чітко зміг зрозуміти шляхи подальшого розвитку цієї галузі», – наголосила Наталія Бігарі.

Заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк під час засідання відмітив, що Білоцерківський госпітальний округ є одним із тих, що розвиваються найбільш динамічно. Також прокоментував суть медичної реформи, яка, окрім утворення госпітальних округів, передбачає позиціонування лікаря як вільного учасника ринку медичних послуг, передачу господарських, фінансових та адміністративних повноважень лікарням тощо. І ці положення викладені в низці законопроектів.

Зокрема, у квітні ц.р. був поданий ключовий законопроект про автономізацію закладів охорони здоров’я, який дасть можливість усім лікарням бути самостійними суб’єктами господарювання. Також важливим є проект закону про державні та фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів, який пройшов перше читання та нині перебуває на доопрацюванні. Даний проект закону передбачає, що принцип «гроші йдуть за пацієнтом» спрямований одразу і на пацієнта, який прагне отримувати якісну медичну допомогу, і на лікарів та медичні заклади, які будуть зацікавлені в тому, аби надавати ці якісні послуги. Та й досвід сусідніх країн доводить, що саме такий підхід сприяє втіленню феноменальних змін у галузі медицини.

«Госпітальні округи є, насамперед, формою співпраці. В основу їх створення покладений принцип добровільності, залучення ініціативи знизу. На створення госпітальних округів нас надихнув процес добровільного об’єднання територіальних громад, який передбачається реформою децентралізації. У галузі охорони здоров’я такий принцип дасть змогу приймати рішення лікарням самостійно, адже вони краще знають свого пацієнта, отже зможуть більш якісно  надавати медичні послуги», - наголосив Павло Коватанюк.

За словами заступника міністра охорони здоров’я, створення госпітальних округів є першим, технічним етапом медичної реформи. Наступними є робота госпітальних рад, результатом якої має стати план розвитку лікарні (терміном на 5 років). Саме цей план буде підставою для планування бюджетів лікарняних закладів, створення нових програм тощо.

Народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Ірина Сисоєнко наголосила, що всі законопроекти, в тому числі ті, які стосуються медичної реформи, повинні бути не декларативними, а ефективними та корисними – як для медиків, так і для пацієнтів.

«Якщо держава має за мету надавати гарантовані і якісні медичні послуги громадянам, вона має створити належні умови для медичних закладів і максимально забезпечити соціальні умови для медичних працівників. Тільки тоді ми маємо право говорити, що дбаємо про пацієнта, яким, по суті, є кожен із нас», - наголосила Ірина Сисоєнко.

Народний депутат також відмітила, що незабаром  вступить в силу закон про автономізацію закладів охорони здоров’я, згідно з яким всі медичні заклади будуть неприбутковими, некомерційними підприємствами. А у вересні ц.р. набере чинності законопроект, який передбачає оплату за медичні послуги. Зокрема, відповідно до нього всі кошти платників податків, які наявні в державному бюджеті України, повинні будуть спрямовуватися на оплату гарантованого переліку медичних послуг, які надаються пацієнтові. Цей перелік, а також тарифи, будуть затверджені спеціальною державною програмою.

Окрему увагу Ірина Сисоєнко акцентувала на питанні підвищення заробітних плат медичних працівників. Зокрема, закон про автономізацію закладів охорони здоров’я передбачає, що органи місцевого самоврядування зобов’язані створювати місцеві програми-стимули для підвищення заробітних плат медиків. Крім того, робота над збільшенням тарифної сітки окладів медичних працівників триває нині у Верховній Раді України.

«Проведення реформи в галузі охорони здоров’я, як і всі нові процеси в суспільстві, може викликати спротив та непорозуміння. Саме тому на даному етапі важливо налагодити діалог, встановити співпрацю та досягти взаєморозуміння. І саме такі зустрічі дають змогу це зробити», - зазначила Ірина Сисоєнко.

Народний депутат України, член Комітету з питань бюджету Верховної Ради України Хвича Мепаришвілі під час свого виступу зазначив, що однією з небагатьох переваг медичної галузі України є наявність у державі висококваліфікованих лікарів.

Народний депутат також наголосив на необхідності забезпечення лікарень потрібними медичними препаратами, а також на тому, що при впровадженні реформи в галузі охорони здоров’я важливо розрахувати фінансові зусилля місцевого самоврядування, тобто ті обсяги коштів, які виділяються на медицину, освіту, культуру тощо.

«Цих коштів часто буває недостатньо, аби забезпечити ту чи нішу галузь у повній мірі, тож у вирішенні фінансових питань має бути діалог між державою та містом, адже саме він дає змогу розвиватися», - зауважив народний депутат.

Директор департаменту охорони здоров’я Київської обласної державної адміністрації Алла Арешкович відмітила, що перед першим засіданням госпітальної ради, яке відбулося цього ж дня, була проведена ретельна та кропітка робота з опрацювання тих ключових показників, на основі яких буде впроваджуватися медична реформа на Київщині.

Зокрема, як і передбачає законодавство, кожен із районів, який входить до Білоцерківського госпітального округу, був проаналізований з урахуванням низки особливостей – географічних, економічних, демографічних тощо. Було проведено інвентаризацію всіх закладів охорони здоров’я, розташованих на території Київської області; виконано аналіз кадрового потенціалу, статистичні дані щодо особливостей кожного з районів, які входитимуть до Білоцерківського госпітального округу тощо.

Алла Арешкович наголосила, що з метою ефективного вирішення поставлених завдань потрібно запрошувати до співпраці різні ланки медицини, в тому числі первинну ланку, екстрену медичну допомогу і т.д.

У рамках заходу відбулося перше засідання госпітальної ради, під час якого присутні акцентували увагу на низці важливих питань. А саме обговорили Положення про госпітальну раду Білоцерківського госпітального округу Київської області; обрали голову, заступника голови та секретаря госпітальної ради Білоцерківського госпітального округу Київської області тощо.

У зустрічі також взяли участь: заступник міського голови Ольга Настіна, в.п. начальника управління охорони здоров’я Білоцерківської міської ради Денис Яблонський, керівники лікарняних установ Білої Церкви та низки районів Київської області, медичні працівники, журналісти місцевих ЗМІ та ін.