Почесних громадян Білої Церкви стало більше
Під час сесії депутати розглянули та затвердили питання «Про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Біла Церква». Шляхом голосування було присвоєно дане звання двом громадянам:
Чмируку Дмитру Архиповичу – за вагомий особистий внесок у розвиток велосипедного спорту в місті;
Дячуну Теодору Григоровичу – за вагомий особистий внесок у відновлення та захист української державності.
Для довідки
Чмирук Дмитро Архипович:
директор спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву «Промінь» з велосипедного спорту з 1993 року, тренер-викладач за сумісництвом з 1969 року,
голова ГО «Федерація велосипедного спорту Київщини» з 1983 року, майстер спорту СРСР 1965 року,
заслужений тренер України 1989 року,заслужений працівник фізичної культури і спорту України 2001 року,
почесний працівник фізичної культури і спорту України 2007 року.
За всі роки в велошколі підготовлено:
- учасників Олімпійських Ігор 1996,2000, 2004, 2008, 2016 В 2000 на ОІ (Сідней) - 4 срібні медалі,чемпіонів світу -11, призерів 11,чемпіонів Європи - 12, призерів 12, володарів Кубку світу - 26, призерів - 18;
- понад 60 переможців міжнародних змагань, на честь яких піднімався Прапор України та виконувався Гімн У країни,майстрів спорту України - понад 200 спортсменів;
- майстрів спорту міжнародного класу - 83 спортсмени, заслужених майстрів спорту України - 7 спортсменів: із них 6 входять до Золотого фонду м. Біла Церква; заслужених тренерів України – 13. Із них до Золотого фонду м. Біла Церква входять 7 тренерів, в 1976 році учні школи вперше завоювали медалі на чемпіонатах України СРСР; з 1982 року розпочали завойовувати медалі на чемпіонатах Європи, Світу, Кубках Світу, Олімпійських Іграх.
З того часу щорічно учні школи успішно презентують м. Біла Церква, Київщину, Україну на чемпіонатах Європи, Світу, Кубках Світу та раз у 4 роки на Олімпійських Іграх.
Дячун Теодор Григорович з юних літ брав участь в русі Опору нацистським окупантам і радянському тоталітарному режиму, служив розвідником у відділах Української Повстанської Армії. Виконував бойові завдання по збору розвідданих про окупаційні режими в Україні, добуванню зброї, амуніції та припасів. Безпосередньо брав участь у роззброєні солдат підрозділів вермахту.
З насадженням в Україні тоталітарного комуністичного режиму остаточно перейшов на нелегальний стан. В складі розвідувальних і бойових груп брав участь в диверсійних акціях проти органів окупаційної влади та каральних загонів. Проводив агітаційну роботу серед населення Західної України.
Заарештований органами КГБ і, після катувань, засуджений до страти. Тиждень перебував в камері смертників. Рішенням суду, смертний вирок було замінено 25,5 роками каторги і позбавленням громадянських прав на 10 років.Ув’язнення відбував в концентраційних таборах у Казахстані.
Один із засновників Білоцерківської станиці Братства ОУН-УПА. Незважаючи на поважний вік, усі роки провадив активну діяльність по боротьбі з пережитками комуністичного режиму, за утвердження української державності й національної гідності. Бере активну участь в зустрічах з молоддю, масових громадських заходах, виступає на мітингах в Білій Церкві, Києві, здійснив волонтерську поїздку в зону антитерористичних дій у Луганській та Донецькій областях.