30 вересня, в День святих Віри, Надії та Любові, а також їхньої матері Софії, відзначається День усиновлення в Україні. День усиновлення порівняно молоде свято. Вперше в Україні воно відзначається з 2009 року. Указ Президента України Віктора Ющенка № 1088/2008, яким цей день був установлений, був підписаний 27 листопада 2008 року. Враховуючи суспільну значимість  усиновлення в забезпеченні права кожної дитини на виховання в сім'ї дане свято встановлене  з метою підтримки та розвитку національного усиновлення.

Усиновлення – тема надзвичайно публічна. Це пріоритетна форма влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Практично усиновлення є формою влаштування дитини шляхом юридичного заміщення її  біологічної сім’ї іншою. Основним завданням такого заміщення є подолання процесу «соціального відторгнення» дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування, з боку суспільства, залучення її до нормального процесу природного буття, але у складі іншої сім’ї.  День усиновлення має відчути кожна родина, в якій виховується дитина-сирота чи позбавлена батьківської опіки. Його мета — віддати належне родинам, які наважилися на такий крок, адже завдяки їм щодня  діти-сироти або позбавлені батьківського піклування «отримують» батьків. У світі існують різні підходи, як держава віддає належну повагу таким людям. Подібні свята відзначають у Європі та США.

В Україні  за останні роки змінилося багато законів щодо усиновлення, а сама процедура стала більш прозорою та доступною і займає в часі не кілька років, а три-чотири місцяці. Ця система допомагає людині, яка прийняла для себе внутрішнє рішення й прийшла на усиновлення, зробити це якомога простіше. Крім цього, особі, яка усиновила дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, держава гарантує: отримання грошової допомоги при усиновленні дитини у розмірі, як при народженні дитини; надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;  надання одноразової оплачуваної відпустки тривалістю 56 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (при усиновленні дитини віком старше трьох років); надання щорічної оплачуваної відпустки тривалістю 10 календарних днів. Завдяки таким діям багато родин, маючи своїх власних дітей, йдуть на усиновлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування і така статистика тільки радує. Українці самі розбивають той стереотип, що усиновити дитину дуже важко. Змінюється свідомість людей щодо усиновлення.

Так, на сьогодні в місті проживає 70 сімей усиновителів, які виховують 74 дітей,  на правах рідних сина або дочки. Ще 56 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування з нашого міста можуть бути усиновленими. Високі шанси на усиновлення мають діти віком до 5-ти років. На сьогодні залишається проблемним усиновлення дітей старшого віку (від 12 до 18 років). Тому для влаштування до сімейних форм виховання дітей старшого віку створюються прийомні сім’ї та дитячі будинки сімейного типу. У нас в місті  функціонує 7 прийомних сімей, які прийняли на виховання та спільне проживання 11 прийомних дітей. Ще 40  дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які можуть бути усиновленні та мають двох і більше братів та сестер  влаштовані в прийомні сім’ї,  дитячі будинки сімейного типу, які знаходять в інших регіонах України.  Лише 16 дітей виховуються в  інтернатних та інших державних закладах  на повному державному утриманні. Із них 10 дітей в  спеціалізованих дитячих закладах для дітей-інвалідів, а відносно 6 дітей  віком від 6 до 17 років, які на даний час перебувають в інтернатних закладах ведеться постійна робота щодо їх влаштування в сім’ї. Доля трьох дітей на даний час вже вирішена. Два хлопчики віком 12 років та 7 років знайшли свої прийомні родини і на даний час триває оформлення відповідних документів. А за долю дівчинки, яка  з народження залишилася без батьківської турботи і  шість років перебувала  в будинку дитини, особливо радісно. Дитина майже не мала шансу потратити в сім’ю через свої захворювання. Але знайшлися кандидати в усиновлювачі,  які  вибрали нашу Наталочку. Це сім’я  інваліда з дитинства, який досягнув найвищих показників  в спорті, активно займається громадською діяльністю  і хоче відкрити свій батьківський потенціал для дитини з вадами.   На даний час кандидати в усиновлювачі встановили контакт з дівчинкою. Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради надав до суду  висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини. І залишилося лише розгляд даної справи в суді.

 Слухаючи історії про усиновлення дітей та спостерігаючи за їхнім життям, розуміємо, що батьки-усиновлювачі здійснюють життєвий подвиг. Усиновити дитину-сироту – означає проявити милосердя. Усиновлення заслуговує на повагу та пошану оточуючих. Необхідно всім дорослим: і членам громади, суспільства, і державним службовцям, і лікарям та педагогам, і представникам засобів масової інформації бути більш виваженими, професійними та гуманними у ставленні до людей, які приймають дітей у свої сім'ї.

 Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради вітає з Днем усиновлення всіх,  хто причетний до цього свята, – усиновлювачів, прийомних батьків, батьків-вихователів, працівників служб у справах дітей, центрів соціальної служби для сім'ї, дітей та молоді, але найбільше – тих донечок і синів, які знайшли своїх батьків в усиновленні. Вітаємо усіх, хто вчора, а, може, рік чи два, чи багато-багато років тому усиновили дитину. Але це завжди буде свято люблячої та міцної сім'ї. Це свято життєвої мудрості і щирості, це свято розуміння, це свято великої душі та великого терпіння.

Велика вдячність всім, не байдужим до дитячої долі. Візьміть дитину у родину! І нехай разом з цим прекрасним моментом у Вас назавжди поселяться щастя, добробут та родинне благополуччя.